Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

солоріна мішкувата
solorina saccata (l.) ach.


Таксономічна належність: Родина Пельтигерові — Peltigeraceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Арктико-альпійський лишайник на межі поширення.
Ареал виду та його поширення в Україні: Спорадично в Європі (в арктичних р-х, на пд. у високогірному поясі), в Азії (Урал, Алтай, Прибайкалля, Саяни, Хабаровський край, Камчатка, Монголія, Японія), Пн. Америка, Гренландія. Українські Карпати. Адм. регіони: Ів, Зк.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами або поодинці.
Причини зміни чисельності: Знищення локалітетів під час тотальних змін гірських екосистем, при рекреаційному навантаженні.
Умови місцезростання: Високо в горах; на ґрунті, багатому на вапно, на мохах і в щілинах вапнякових скель, в затінених місцях.
Загальна біоморфологічна характеристика: Слань до 7 см завширшки, зазвичай багатолиста, тонка, хвиляста, крихка, з більш-менш закругленими, цілокраїми й розсіяно зарубчастими кінцями долей, 0,5–1 мм завширшки, зверху сірувато-коричнева, коричнюватожовтувата, білувато-сіра, до сіро-зеленої, іноді з білуватою поволокою, при зволоженні стає більш-менш яскраво-світло-зеленою. Нижня поверхня слані світло-сірувато-жовтувата до світло-сіруватої, повстяна, з нечастими світлими, досить товстими, на кінці здебільшого пензлеподібно розгалуженими ридзинами. Апотеції розсіяні по 1–4 в центрі по горішній поверхні слані, прирослі на дні глибоких ямок, більш-менш круглясті, 1–4 см в діаметрі, з увігнутим коричневим до червоно-коричневого диском. Розмножується статевим шляхом (буро-оранжевими двоклітинними спорами).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідно контролювати стан популяцій, розширювати мережу заповідних об’єктів та здійснювати заходи, спрямовані на збереження альпійських екосистем.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Основні джерела інформації Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Ма- каревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975.