Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

тамнолія щетиниста
thamnolia vermicularis (sw.) schaer.


Таксономічна належність: Родина Пармелієві — Parmeliaceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Арктико-альпійський диз’юнктивний вид.
Ареал виду та його поширення в Україні: Європа (пн. р-ни, на пд. — в горах), Кавказ, Азія (пн. та гірські р-ни), Африка, Пн. та Пд. Америка, Австралія. Українські Карпати, Гірський Крим. Адм. регіони: Ів, Зк, Кр (остання вказівка без точного місцезнаходження).
Чисельність та структура популяцій: Трапляється невеликими групами або поодинці. За останні десятиріччя чисельність місцезнаходжень виду різко зменшилася.
Причини зміни чисельності: Знищення локалітетів під час тотального перетворення гірських екосистем, збільшення рекреаційного навантаження.
Умови місцезростання: В альпійському поясі гір; на ґрунті серед мохів та лишайників, на кам’янистих розсипах.
Загальна біоморфологічна характеристика: Слань у вигляді матових, яскраво-білих чи із слабким жовтуватим чи жовтувато-оранжевим відтінком, округло-циліндричних не продірявлених подецієподібних утворень, 3–12 см заввишки та 2–7 мм завтовшки, шилоподібних чи рогоподібних, голих чи вкритих вгорі темно-зернистою білою поволокою, прямих чи здебільшого зігнутих, рідше червоподібнозвивистих, простих чи трохи розгалужених. Поверхня виростів рівна чи слабкоямчаста до зморшкуватої, а зрідка (у старих) до грубо нерівної, майже складчастої. Всередині вони порожнисті, відокремлені чи зібрані в дернинки. Апотеції достовірно не відомі. Розмножується нестатевим шляхом (фрагментацією слані).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП та Карпатському БЗ. Слід контролювати стан популяцій, дослідити можливі місцезнаходження та в разі виявлення виду взяти їх під охорону та здійснювати заходи, спрямовані на збереження альпійських екосистем.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Основні джерела інформації Kondratyuk & Coppins 2000; Kondratyuk, 2003; Bielczyk, 2004; Макаревич и др., 1982; Oкснеp, 1956; Определитель лишайников…, 1975.