Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

тейлорія язичкова
tayloria lingulata (dicks.) lindb.


Таксономічна належність: Родина Сплахнові — Splachnaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Рідкісний аркто-альпійський вид з диз’юнктивним ареалом.
Ареал виду та його поширення в Україні: Арктика, високогір’я Європи, Азії, Пн. Америки. Відоме єдине місцезнаходження виду в Українських Карпатах: хребет Чорногора (ур. Кіз’ї-Улоги). Адм. регіон: Ів.
Чисельність та структура популяцій: Зростає групками або невеликими дернинками серед інших мохів.
Причини зміни чисельності: Можливо, слабка конкурентна здатність виду.
Умови місцезростання: Трапляється в приджерельних осоковосфагнових угрупованнях, на заболочених луках у субальпійському поясі.
Загальна біоморфологічна характеристика: Дернинки заввишки до 6 см, щільні, зелені, всередині чорні. Стебла вилчасто або кущисто розгалужені. Листки язикоподібні, плоскокраї, цілокраї або в верхівці нерівномірно тупозубчасті. Жилка закінчується перед верхівкою листка. Клітини листка широкі, тонкостінні, чотири- шестикутні. Однодомна рослина. Ніжка спорогона 3–5 см завдовжки, червона. Коробочка прямостояча, широкояйцеподібна, з довгою шийкою. Кришечка майже плоска, деякий час залишається з’єднаною з колонкою. Спори світло-коричневі, папілозні.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у Карпатському НПП. Необхідно контролювати стан популяцій, створювати нові природно-заповідні території в місцях зростання виду.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Основні джерела інформації Бачурина, Мельничук, 1988; ЧКУ, 1996.