Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

кладофора вадорська
cladophora vadorum (aresch.) kütz.


Таксономічна належність: Родина Кладофорові — Сladophoraceae..
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Вид із ареалом, що зменшується.
Ареал виду та його поширення в Україні: Характеризується каспійсько–середземно– морським та євро–атлантичним ареалом, трапляється уздовж чорноморських берегів Грузії, Росії, України, в Середземному морі, Атлантичному (Пн. Європа) океані. Широкобореальний вид. Відома незначна кількість популяцій. Адм. регіони: Од, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, невеликі. Чорне море: Одеський, Керчинський та Тарханкут– Севастопольський регіони, Пд. берег Криму та Севастопольська затока. Спостерігається тенденція до скорочення чисельності.
Причини зміни чисельності: Антропогенне навантаження (евтрофування).
Умови місцезростання: На камінні, раковинах молюсків, водних рослинах в солоній та морській воді псевдоліторалі та субліторалі.
Загальна біоморфологічна характеристика: Кущики густо розгалужені 2–50 см заввишки, прикріплені ризоїдами, які розвиваються лише в основі слані, інколи вільно плаваючі. Слань сформована із псевдодихотомічно і латерально розгалужених головних осей, які закінчуються пучками рясно розгалужених більш коротких гілочок при почерговому галужені, звично односторонньому, інколи трапляються кільця із 2–3 гілочок. Гілочки прямі або злегка зігнуті, особливо близько верхівки. Апікальні клітини довгі, загострені 27–65 мкм ширини, а довжина їх в 2,5–24 рази більша за ширину. Клітини слані циліндричні або злегка булавоподібні, 120– 200 мкм завширшки, а їх довжина в 2–11 раз більша за ширину.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у ПЗ Карадазькому та «Мис Мартьян». Необхідне створення альгорезерватів у межах акваторій, де розвивається вид.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Основні джерела інформації Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975, 1992; Маслов и др., 1998; Садогурский, 1998; Ткаченко, 1991.