Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

сфацелярія карликова
sphacelaria nana nägeli ex kütz. /=sphacelaria saxatilis (kuck.) sauv./


Таксономічна належність: Родина Сфацелярієві — Sphacelariaceae..
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Рідкісний вид, типовий представник глибоководної чорноморської альгофлори.
Ареал виду та його поширення в Україні: Середня частина атлантичного узбережжя Європи, в Середземному та Чорному морях. Чорноморський локалітет: пн.–зх. регіон (Філофорне поле Зернова), Овідіопольський р–н Одеської обл. та Каркінітська затока, Ярилгачська бухта; Бакальська коса, а також окол. м. Феодосія. Адм. регіони: Од, Кр.
Чисельність та структура популяцій: Трапляється зрідка групами та окремими таломами (відзначене різке зниження чисельності за останні 10–15 років).
Причини зміни чисельності: Антропогенний вплив (евтрофування водойм).
Умови місцезростання: Морські акваторії, бентос та перифітон на черепашнику (на глибині 25–40 м), камінні та водоростях (Cystoseira, Phyllophora). Олігосапробіонт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Багаторічник. Слань заввишки 2–3 см, має вигляд дернинок. Прикріплюється до субстрату ризоїдами та маленькими пластинками. Вертикальні нитки слабо розгалужені, бічні гілки подібні до головної осі та мають таку ж товщину. Членики з розрідженими вторинними поперечними перегородками. Можуть бути в 1,5 раза довші за ширину. Розмножується статевим (багатоклітинними циліндричними спорангіями) та безстатевим шляхом — спороутворення (одноклітинними, майже кулястими спорангіями) і столонами.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесено до ЧКУ (1996). Охороняєтся в Карадазькому ПЗ, Філофоровому полі Зернова, заказнику «Мис Айя» та природному аквальному комплексі поблизу мису Сарич. Слід контролювати стан популяцій виду та обмежити господарську діяльність на шельфі.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Основні джерела інформації Зинова, 1967; Калугина–Гутник, 1975; ЧКУ, 1996; Калугина–Гутник, Евстигнеева, 1993; Маслов и др., 1998; Мильчакова, 2003; Zaitsev, Alexandrov 1998; Algae of Ukraine…, 2006.