Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

півники понтичні
iris pontica zapał. (i. humilis m.bieb. 1808, non georgi, 1775, i. marschalliana bobrov)


Таксономічна належність: Родина Півникові — Iridaceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Вид на пн. межі диз’юнктивного ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Трансильванія, Причорномор’я, Передкавказзя, Мала Азія. В Україні в межах Гранітно-степового Побужжя, басейну р. Громоклея та Інгул. Кілька місцезнаходжень на території Кіровоградської обл. За гербарними зразками 19З0–1950-х pp. відомий з Одеської та Дніпропетровської обл. Адм. регіони: Кд, Дн, Од, Мк.
Чисельність та структура популяцій: Популяції локальні, складаються з клонів, площею 0,5–2 м2, щільність яких 0,5–7 на 100 м2. До складу клону входять різновікові особини, серед яких переважають віргінільні, що пов’язано з інтенсивним вегетативним розростанням. Популяції зазнають значного впливу антропопресії, проте завдяки інтенсивному вегетативному розмноженню зберігають структуру. Спостерігається скорочення кількості популяцій та їх чисельності.
Причини зміни чисельності: Фрагментованість ареалу, ізольованість та незначні площі популяцій, низька чисельність клонів у них, пригнічене насіннєве поновлення, знижена конкурентоспроможність сходів, незначна збереженість природних місць зростання, надмірна рекреація (збирання на букети, викопування кореневищ) та випасання.
Умови місцезростання: Степи, степові трав’янисті і кам’янисті вапнякові та гранітні схили, зарості степових чагарників, у складі петрофітних угруповань, петрофітно-степових та степових фітоценозів (кл. Festuco-Brometea, порядок Festucetalia valesiacae). Мезоксерофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна напіврозеткова рослина. Кореневище потовщене, 0,5–1,0 см в діаметрі, занурене в ґрунт на 3–5 см. У результаті галуження кореневища формується дерновина, а після вегетативного розмноження утворюється клон. Стебла короткі, висхідні. Листки розетки лінійні, 8–25 см завдовжки, 0,15–0,4 см завширшки. Квітка одна (рідше дві), верхівкова, з синьо-фіолетовою оцвітиною, запашна, в її основі розвиваються парні зелені ланцетні приквітки. Плід — коробочка. Цвіте у квітні–травні. Плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням і кореневищем.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в ПЗ «Єланецький Степ», НПП «Гранітно-степове Побужжя» та ряді заповідних об’єктів Миколаївської та Кіровоградської обл. Треба створити заказники в інших локалітетах виду, обстежити відомі раніше місцезнаходження. Необхідний моніторинг динаміки популяцій, розробка методів культивування. Заборонено несанкціоноване збирання рослин, руйнування місцезростань.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне, ароматичне, цінний селекційний матеріал.
Джерело: Основні джерела інформації Воронова, 2005; Собко, Мордатенко, 2005; Флора Европейской части СССР, 1979; Флора УРСР, 1950; ЧКУ, 1996; Шеляг-Сосонко, Парфенов, Чопик и др., 1980