Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

сашник іржавий
schoenus ferrugineus l.


Таксономічна належність: Родина Осокові — Cyperaceae.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Вид на сх. межі ареалу в його острівній частині.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа, Скандинавський п-ів, дуже рідко — Середземномор’я. В Україні — Мале Полісся, Волинська височина, Зх. Поділля, Розточчя, Закарпаття. Адм. регіони: Вл, Рв, Лв, Зк, Хм.
Чисельність та структура популяцій: Популяції нечисельні, локальні, невеликих розмірів. Більшість раніше зафіксованих місцезнаходжень зникли. Серед угруповань, що збереглися, переважають трансформовані, з пригніченим Schoenus ferrugineus та значною кількістю лучних видів.
Причини зміни чисельності: Осушення та освоєння боліт та прилеглих територій. Вузька екологічна амплітуда виду — росте на карбонатних болотах.
Умови місцезростання: Евтрофні досить обводнені болота, переважно на карбонатних породах, характерні для Центральної Європи. На невеликих площах виступає як домінант, а також співдомінант очеретяно-схенусових та молінієвосхенусових угруповань, що відносяться до союзу Caricion davallianae (кл. ScheuchzerioCaricetea nigrae). Гігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–30 см заввишки. Утворює щільні дернини. Кореневище коротке. Стебла округлі, оточені біля основи чорно-бурими піхвами. Суцвіття з 2–3 червонувато-бурих колосків. Цвіте в червні–серпні. Плодоносить у вересні–жовтні. Розмножується вегетативно та насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в «Бущанському» заказнику загальнодержавного значення (Рівненська обл.) та деяких інших природно-заповідних територіях. Слід виявити ділянки з мало зміненими ценозами та взяти їх під охорону. Заборонено осушення та освоєння боліт.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Ґрунтозберігаюче, водоохоронне, торфотвірне.
Джерело: Основні джерела інформації Андриенко, 1982; Андриенко, Попович, 1986; ЧКУ, 1996.