Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

язичок зелений
coeloglossum viride (l.) c. hartm. (dactylorhiza viridis (l.) r.m.bateman, pridgeon et m.w.chase, satyrium viride l.)


Таксономічна належність: Родина Зозулинцеві — Orchidaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Рідкісна рослина. Голарктичний, переважно гірський вид. Єдиний представник роду у флорі України.
Ареал виду та його поширення в Україні: Помірний пояс Євразії і Пн. Америки. В Україні трапляється в Карпатах (від низин до субальпійського поясу), на Опіллі, в Розточчі та Гірському Криму. Адм. регіони: Рв, Жт, Кв, Лв, Ів, Зк, Чц, Кр.
Чисельність та структура популяцій: В цілому популяції малочисельні, з низькою щільністю особин (1–3 особина на м2), але трапляються значні за площею та чисельністю популяції.
Причини зміни чисельності: Порушення природних біотопів внаслідок меліоративних робіт, вирубування лісів, випасання худоби, рекреаційного навантаження.
Умови місцезростання: Зростає в листяних та хвойних лісах, серед чагарників, на високогірних луках. Найчастіше трапляється у складі угруповань порядку Nardetalia (кл. Nardo-Callunetea), які формуються на бідних і кислих ґрунтах. Виявлений також на вапнякових відслоненнях в угрупованнях асоціації Thymo-Festucetum saxatilis (кл. Carici rupestris-Kobrisietea bellardii), у складі високотравних ценозів порядку Calamagrostietalia villosae (кл. Betulo-Adenostyletea), в лісових та чагарникових ценозах порядку Vaccinio-Piceetalia excelsae (кл. Vaccinio-Piceetea). Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 10–25 (40) см заввишки, з двічіпальчатороздільними бульбами. Стебло з 3–5 черговими, рівномірно розміщеними, світло-зеленими листками, від овальних до продовгувато-ланцетних, 3–11 см завдовжки та 3–5 см завширшки, верхні листки значно дрібніші за нижні і гостріші. Суцвіття негусте, циліндричне з 10–25 дрібних, від жовтувато-зелених до буруватих квіток. Приквітки лінійно-ланцетні або ланцетні, довші за квітки, або верхні трохи коротші. Листочки оцвітини складені шоломом, губа нагадує звислий язик, трилопатева, середня доля коротша бічних. Шпорка мішечкоподібна (2 мм х 1 мм). Зав’язь сидяча, скручена. У високогірних рослин зовнішні листочки оцвітини і зав’язь часто пурпурові або буруваті. Цвіте в травні–липні, плодоносить у липні–серпні. Розмножується переважно насінням, зрідка вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Карпатському БЗ, Кримському і «Ґорґани» ПЗ, НПП «Синевир», «Ужанський » та Карпатський. Необхідний контроль за станом популяцій. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Лікарське.
Джерело: Основні джерела інформації Вахрамеева, Денисова, Никитина, Самсонов, 1991; Каталог раритетного біорізн. заповід. і націон. парків України, 2002; Мосякін, Тимченко, 2006; Орлов, 2005; Собко, 1989; ЧКУ, 1996; Zahulskyy, 2000.