Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

жостір фарбувальний
rhamnus tinctoria waldst. et kit. (r. saxatilis jacq. subsp. tinctoria (waldst. et kit.) nyman)


Таксономічна належність: Родина Жостерові — Rhamnaceae.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Наукове значення: Балканський вид на пн. межі ареалу та в ізольованих локалітетах поза його межами.
Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-сх. Середньої Європи, Пд. Карпати, Балканський п-ів, Молдова. В Україні трапляється на пн.-зх. Поділлі (Гологоро-Кременецький кряж), у Середньому Придністров’ї та на пд. Рівненської обл., у Причорномор’ї: окол. м. Одеса та на пд. сх. — окол. м. Святогірськ. Адм. регіони: Рв, Лв, Тр, Чц, Хм, Дц, Од.
Чисельність та структура популяцій: На пн.-зх. Поділлі та у Придністров’ї локальні популяції малочисельні, але повночленні й стабільні. Гібридизує з R. cathartica L. В окол. Одеси утворює зарості разом з іншими ксерофітними чагарниками на узбережжі. У Донецькій обл. трапляється поодинокими особинами серед ксерофітних заростей.
Причини зміни чисельності: Основну загрозу в усіх регіонах становить господарське освоєння території, вирубування й випалювання чагарникових заростей, створення кар’єрів, випасання, урбанізація.
Умови місцезростання: Світлі ліси, чагарникові зарості на щебенистих вапнякових схилах на малопотужних рендзинах. Росте в угрупованнях порядку Rhamno-Prunetalia (союзи Prunion spinosae та Prunion fruticosae) та кл. Quercetea pubescentipetraeae. У Придністров’ї іноді трапляється в угрупованнях порядку Sambucetalia. Геліофіт, мезо-ксерофіт, кальцефіл.
Загальна біоморфологічна характеристика: Фанерофіт. Прямостоячий, розлогий кущ 1–1,5 м заввишки, з вилчасто розгалуженими гілками з колючкою між їх розгалуженнями; молоді гілки коричневі, тонко опушені; листки щільні, зверху темно-зелені, матові, знизу світло-зелені, з обох боків і по черешку тонко опушені, від довгасто оберненояйцеподібних з клиноподібною основою або еліптичних до овально-округлих, 1,5–5 см завдовжки, 1,8–3 см завширшки, городчасто-зубчасті або пилчасті, з 2–3 парами бокових жилок, що сходяться до верхівки. Квітки вузькодзвоникуваті, 4–5 мм завдовжки, у пучках по 5–10; плоди стиглі чорні або жовті, з 2–3(4) опуклими частками, 5–7 мм завдовжки; насінини яйцеподібні, 4–5 мм завдовжки, з світлою спинною бороздкою і світлою гранню на черевній стороні, коричневі, тьмяно блискучі. Цвіте у травні–липні, плодоносить у вересні-жовтні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняють в НПП «Подільські Товтри», «Святі гори». Необхідним є створення НПП «Північне Поділля». Доцільно дослідити стан популяцій виду та їхні динамічні тенденції. Заборонено заготівлю лікарської сировини, порушення ксеротермних екотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Ґрунтозахисне, декоративне, лікарське.
Джерело: Основні джерела інформації Рало, 2003; Флора Восточной Европы, 1996; Флора СССР, 1949.