Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

чина трансильванська
lathyrus transsilvanicus (spreng.) rchb. (orobus transsilvanicus spreng.)


Таксономічна належність: Родина Бобові — Fabaceae.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Ендемічний вид на пн. межі диз’юнктивного ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна Європа: Румунські, Словацькі та Угорські Карпати; Пд. Європа: Болгарія (Стара Планіна). В Україні відомо лише з Вулканічних Карпат — гг. Ловачка та Чернеча (окол. м. Мукачево). Адм. регіон: Зк.
Чисельність та структура популяцій: Популяція на г. Ловачка площею близько 4 га представлена кількома мікролокусами. Популяційні параметри не досліджені. Стан популяції на г. Чернеча невідомий.
Причини зміни чисельності: Руйнування природних екотопів, випалювання, надмірне рекреаційне й пасквальне навантаження, вирубування, освоєння пд. схилів під сади та виноградники; недостатнє природне поновлення, слабка конкурентна здатність виду, рідкість екотопів відповідного типу.
Умови місцезростання: Росте на узліссях світлих, ксерофільних, розріджених дібров з участю дуба скельного, дуба звичайного, граба й бука на пд. схилах вулканічного передгір’я у межах 180–240 м н. р. м на ґрунтах, багатих на гумус, частково кам’янистих і, переважно, слабокислих. Ценотична приуроченість детально не досліджена (угруповання кл. Querco-Fagetea). Мезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна трав’яна рослина 25– 75 см заввишки. Стебло притиснутоопушене, прямостояче, при основі безлисте. Листки непарнопірчасті, з 3–4 парами еліптичних або широколанцетних листочків, вісь листка закінчується вітрячком 8–14 мм завдовжки. Рослина більш-менш опушена, подекуди залозисто. Квітконоси майже дорівнюють листкам. Квітки 18–23 мм завдовжки, жовті. Біб видовжено-ланцетний, 50–70 мм завдовжки, у молодому стані розсіяно опушений. Цвіте у червні–липні, плодоносить у серпні. Розмножується насінням і вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Включений до «Червоного списку судинних рослин Карпат» та «Червоного списку Закарпаття». Охороняють у заказнику місцевого значення «Гора Ловачка». Популяція знаходиться під загрозою зникнення. Доцільно культивувати в ботанічних садах, здійснювати моніторинг популяцій. Заборонено збирання рослин і порушення умов локалітету (рубки лісів, штучне заліснення, проведення надмірного випасу, освоєння територій під сади та виноградники).
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, медоносне.
Джерело: Основні джерела інформації Проць, 1993; Margittai, 1927; Řehořek, Kliment, Feráková, 1999; Tasenkevich, 2003.