Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

короличка пізня
leucanthemella serotina (l.) tzvelev. (chrysanthemum serotinum l., leucanthemum serotinum (l.) stank, tanacetum serotinum (l.) sch. bip.)


Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Сompositae).
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Наукове значення: Подунайсько-паннонський ендемік з диз’юнктивним поширенням на пн. межі ареалу.
Ареал виду та його поширення в Україні: Пд.-Сх. Європа. В Україні — на Закарпатській низовині в заплаві р. Латориця (від с. Драгиня до державного кордону), уздовж стариць р. Тиса в околицях м. Чоп, у дельті Дунаю. Вказується для Полісся (Київська обл., с. Поліське, берег р. Уж). Адм. регіони: ?Кв, Зк, Од.
Чисельність та структура популяцій: На Поліссі потребує підтвердження. Стан популяцій дунайського локалітету невідомий. У заплаві р. Латориці спорадично трапляється поодинокими особинами й невеликими мікролокусами, з чисельністю до кількох сотень особин. Популяційні параметри не досліджені.
Причини зміни чисельності: Осушення та розорювання заплавних лук, вирубування заплавних лісів та зміна їх гідрологічного режиму через зарегулювання русел річок.
Умови місцезростання: Росте в заплавах на періодично затоплюваних ділянках. У Закарпатті—по окраїнах і на розріджених ділянках заплавних лісів, а також на високотравних мокрих і болотистих осокових луках в угрупованнях союзів Phragmition communis, Magnocaricion elatae. У дельті Дунаю витримує незначне засолення ґрунтів, в угрупованнях кл. PhragmitiMagnocaricitea. Мезогігрофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 30–150 см заввишки, з довгим розгалуженим кореневищем. Стебло пряме, слабко розгалужене, до самих кошиків улиснене. Листки цілісні, сидячі, почергові, довгастоланцетні, при основі з вушками, нижні — 2–4 зарубчасті, середні — віддалено-пильчастозубчасті, верхні — цілокраї. Кошики поодинокі, 35–60 мм діаметром, на верхівках гілок, утворюють негустий щиток. Листочки обгортки жовтувато-блідо-зелені. Крайові язичкові квітки 10–25 мм завдовжки, білі, довші за обгортки. Сім’янки 2–3 мм, тупі, з 8–10 реберцями. Цвіте в серпні–жовтні. Розмножується насінням та вегетативно.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється в Дунайському БЗ та у Великодоброньському зоологічному заказнику на Закарпатті. Занесений до Червоного списку рослин Закарпатської обл. Необхідне заповідання прирічкового заплавного комплексу р. Латориця та стариць р. Тиса, моніторинг популяцій і запровадження в культуру. Заборонено зміну гідрологічного режиму заплавних лук, вирубування лісів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає, хоча потенційно можливе культивування.
Господарське та комерційне значення: Декоративне.
Джерело: Основні джерела інформації Дубина, Шеляг-Сосонко, Жмуд, 2003; Крічфалу- шій, Будніков, Мигаль, 1999; Флора УРСР, 1962; Maglocký, Vágenknecht, 1999; Margittai, 1933.