Все Красные Книги > Червона книга України. Рослини

жовтозіля бессера
senecio besserianus minder. (tephroseris besserianus (minder.) czer., t. aurantiaca auct. non (hoppe ex willd.) griseb. ex schenk)


Таксономічна належність: Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Наукове значення: Волино-подільський ендемік.
Ареал виду та його поширення в Україні: Волинська (пд. частина) і Подільска (пн.-зх. Поділля та Опілля) височини. Відомо лише три локалітети виду: два в межах ҐолоґороКременецького кряжу й одне на Опіллі. Наявні в літературі вказівки для Волинської обл. є сумнівними. Адм. регіони: ?Вл, Лв, Тр.
Чисельність та структура популяцій: Локальні популяції дуже малочисельні, але повночленні й стабільні. Дослідження зміни структури популяцій та динаміки не проводилися.
Причини зміни чисельності: Відомі локалітети, крім локалітету в заказнику «Голицький», зазнають значного антропогенного впливу: випас, викошування, випалювання. Вплив цих чинників на структуру й динаміку популяцій виду невідомий.
Умови місцезростання: Лучно-степові ділянки, післялісові остепнені луки на схилах на малопотужних рендзинах, або, рідше, на задернованих слабоопідзолених світло-сірих ґрунтах. Переважно в угрупованнях кл. Festuco-Brometea (союз Cirsio-Brachypodion pinnati). Ксеромезофіт.
Загальна біоморфологічна характеристика: Гемікриптофіт. Багаторічна трав’яна рослина з укороченим кореневищем. Стебла прямі, 40–65 см заввишки, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі. Прикореневі та найнижчі стеблові листки овальні або видовжено-овальні, з добре розвиненими черешками; по краю неглубоко-нерівногородчасті або майже цілокраї, голі, рідше злегка павутинисті; середні листки сидячі або з короткими черешками, обернено-ланцетні або видовжені, верхні сидячі, майже лінійні, дрібні. Кошиків 3–6 (10), 10–15 мм завширшки, зібрані в зонтикоподібні щитки; обгортка при основі павутинисто-шерстиста, однорядна; її листочки лінійні або лінійно-довгасті, червонуватобуруваті, на вepxiвцi темно забарвлені, торочкуваті; язичкові квітки слабо розвинені, інколи відсутні; трубчасті квітки численні, 7–10 мм завдовжки, червонувато-помаранчові. Сім’янки видовжені, звужені на кінцях, коричнюваті, густо опушені; чубок у два–три рази довший за сім’янку. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесений до Європейського червоного списку. Охороняється на території заказника «Голицький» (Тернопільська обл.). Необхідні комплексні популяційно-екологічні дослідження виду, а також надання охоронного статусу всім відомим локалітетами. Доцільно вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин, неконтрольоване випасання, рекреація, випалювання, руйнування екотопів.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Декоративне.
Джерело: Основні джерела інформації Заверуха, 1985; Флора европейской части СССР, 1994; Флора УРСР, 1962.