Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

вухань австрійський
plecotus austriacus (fischer, 1829)


Таксономічна належність:Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 8-ми видів роду, один з 2-х видів роду фауни в Україні.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні: Поширений на більшій частині Пд. і Центральної Європи, на Кавказі, у Малій Азії, у Пн. Африці. В Україні проходить межа ареалу, поширення обмежене переважно зх. і приморськими областями.
Чисельність і причини її зміни: Вкрай низька, відомо лише близько 50–70 знахідок, як літніх, так і зимових, які становлять до 1% усіх облікованих кажанів. Загальний розмір популяції оцінено у кілька тисяч особин.
Причини зміни чисельності: скорочення площі старих лісів, знищення дуплистих дерев, непокоєння у сховищах.
Особливості біології та наукове значення: Типовим біотопом є широколистяні ліси і печерні регіони Карпат, Поділля, Криму. Схильний до синантропії, тяжіє до людських осель, парків і садів. Осілий. Оселяється в дуплах дерев і тріщинах скельних відслонень, у суворі зими часто зустрічається в печерах і каменоломнях. Політ маневрений; полює на дрібних нічних комах, переважно на узліссях, галявинах, садках. Веде переважно усамітнений спосіб життя, влітку самиці формують невеликі виводкові групи. Статевої зрілості досягає на 2 рік життя. Плодить раз на рік по 1 малечі. Вид–двійник вуханя звичайного.
Морфологічні ознаки:Загальні ознаки типові для роду: вуха великі (понад 30 мм), зрослі при основі, хутро спини світло-буре. Видові ознаки: горбки над очима малі (менші за око); кінець морди позаду ніздрів не роздутий; вільний палець крила короткий (5–5,7 мм); вершини траґусів темні; черево біляве, пеніс булавоподібно розширений; передпліччя 38–43 мм.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: За останнім зведенням МСОП має категорію LC, EUROBATS, Бернська конвенція — ІІ додаток. Знаходиться під охороною в заповідниках Карпатського регіону, Розточчя, Поділля і Криму. Умовою ефективної охорони є створення великих заповідних масивів у зоні широколистяних лісів Карпат і Поділля, належна охорона підземних місцезнаходжень.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Утримувати в неволі нескладно, проте для розмноження виду найкращим є охорона природних місцезнаходжень материнських колоній.
Господарське та комерційне значення: Не має.
Джерело: Крочко, 1980; Стрелков, 1988a–б; Рупрехт, 1998; Загороднюк, 1999, 2001а; Петрушенко, 2000; Zagorodniuk, 2001; Годлевська та ін., 2005; Особис- те повідомлення: Білушенко. Автор: І.В. Загороднюк Фото: О.В. Годлевська