Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

кутора мала
neomys anomalus (cabrera, 1907)


Таксономічна належність:Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Комахоїдні (Insectivora), родина — Землерийкові (Soricidae). Один з 3-х видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні: Реліктовий. Включає гірські обл. Європи з помірним кліматом, а також зону широколистяних лісів: від Португалії на зх. до пд.-зх. обл. європейської частини Росії на сх., на пд. — до пн. регіонів Малої Азії. На пн. сягає пн. сх. Польщі. На території України вид поширений в лісовій та лісостеповій зонах Правобережжя, в плавнях Дніпра та Дунаю, в Кримських горах; на Лівобережжі — спорадично в лісостеповій зоні. Адм. регіони: Кв, Лг, См, Пл, Хк.
Чисельність і причини її зміни: В типових біотопах чисельність підтримується на досить низькому рівні (не перевищує 1–2 особини на 100 пастко-діб, звичайно до 0,5). Частка у відловах — до 1,5%. Відмічена тенденція до скорочення чисельності виду. Вразливість виду пов’язана зі специфікою місць мешкання і харчовою спеціалізацією.
Причини зміни чисельності: трансформація місць мешкання (в результаті порушення гідрологічного режиму водойм, вирубування дерев, тощо), а також забруднення води та узбережних ділянок.
Особливості біології та наукове значення: Населяє берегові ділянки водойм, які гус-то заросли трав’янистою рослинністю, деревами та кущами. Живиться навколоводною мезофауною (черви, молюски, ракоподібні, комахи, личинки) та дрібними хребетними. Статевої зрілості досягає на першому році життя. У приплоді 2–5 малят.
Морфологічні ознаки:Характерне двоколірне забарвлення хутра: сріблясто-чорне на спині та світле на черевці. Довжина тіла до 6–9 см, хвоста — 4–6 cм. Від близького виду, кутори великої, відрізняється меншими загальними розмірами, меншим розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш розвиненими плавальними оторочками на лапах.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесений до ЧКУ (1994) з наданням охоронної категорії ІІІ (ІV для N. a. mokrzheckii). Також занесений до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає охороні, включено до Бернської конвенції. Охороняється на території БЗ Карпатського, Чорноморського та Дунайського, ПЗ Кримського та Рівненського, НПП Карпатського, Шацького, Деснянсько-Старогутського та «Синевир». Потребує виявлення та охорони місць мешкання та контролю над рівнем забруднення середовища.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.Господарске та комерційне значення Не має.
Джерело: Абеленцев, Підоплічко, 1956; Абеленцев, 1967; Niethammer, Krapp, 1990; Федорченко, 1992; Кисе- люк, 2002; Мішта, 2003, 2008; Товпинець, Євстаф’єв, 2008. Автор: А.В. Мішта Фото: А.В. Мішта