Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

сліпак подільський
spalax zemni (erxleben, 1777)


Таксономічна належність:Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). Один з 6-ти видів роду, один з 4-х видів роду в фауні України.
Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Вид-ендемік Правобережного Степу і Лісостепу, пд. частини лісової зони України, де зустрічається досить спорадично. Пн. межа ареалу проходить по р. Прип’ять, зх. по річці Сан і Верхньому Дністру, пд. — по узбережжю Чорного моря, сх. — по Правобережжю Дніпра.
Чисельність і причини її зміни:Виходячи з того, що вид живе мозаїчно, колоніями, що складаються з кількох десятків особин, які однак розпорошені на досить великому просторі, то коректними буде припущення, що загальна чисельність складає близько десяти тисяч дорослих особин.
Причини зміни чисельності: зменшення територій придатних для існування, а також висока мозаїчність поселень, що неодмінно призводить до інбридингу.
Особливості біології та наукове значення: Високоспеціалізований землерий, ходи прокладає за допомогою добре розвинутих різців. Характерні сезонні міграції, пов’язані з пошуком корму та глибиною промерзання ґрунту. Живе поодинці в норах складної будови: горизонтальні ходи розташовані на глибині 13–21 см, вертикальні (до 2,75 м) — ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запасання корму і віднірків різного призначення. Загальна довжина ходів 10–275 м; відстань між викидами ґрунту 0,2–11,75 м; буває до 217 викидів. Живиться корінням, кореневищами, стеблами і пагонами рослин, дерев і кущів. Самка раз на рік в лютому на початку березня народжує 1–5 малят. Лісові масиви, узлісся, ділянки цілини, полезахисні лісосмуги, узбіччя доріг, розріджені посіви сільськогосподарських культур (крім багаторічних трав), присадибні ділянки.
Морфологічні ознаки:Відносно дрібний гризун довжина тіла до 23 см, хвіст майже не помітний до 3 см. Пристосований до підземного способу життя: тулуб валькуватий, вушна раковина відсутня, очі скриті під шкірою. Завжди помітні різці ізольовані від ротової порожнини внутрішніми виростами губ. Хутро густе м’яке, забарвлення — від світло-палевого до бурого.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид, занесений до ІІ видання ЧКУ (1994), як вид, стан якого наближається до загрозливого, до Червоного списку МСОП. Охорона не підтримується жодним заповідником. Місця постійного перебування виду, а також великі колонії потребують охоронного статусу.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:Не має.
Джерело: Абеленцев, 1951; Топачевский, 1969; Філіпчук, 1994. Автори: С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук Фото: Є. Кудінов