Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

сліпак буковинський
spalax graecus nehring, 1898


Таксономічна належність:Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Гризуни (Rodentia), родина — Сліпакові (Spalacidae). В роді 6 видів, один з 4-х видів роду в фауні України.
Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.
Ареал виду і його поширення в Україні: Ендемік Сх. Передкарпаття. Зустрічається також в Молдові і Румунії. Водиться на території Чернівецької обл.
Чисельність і причини її зміни:В Україні чисельність стабільна. На кінець 1980-х рр. українська популяція складала близько 1,5 тис. особин. Щільність у місцях перебування становила 0,2–0,4, дуже рід ко — 4–10 особин на 1 га. Демографічні показники сучасних популяцій невідомі. Загальна тенденція зміни чисельності не відома.
Особливості біології та наукове значення: Осілий вид. Високоспеціалізований землерий, живе в норах складної будови завдовжки понад 200 м: дорослі особини роблять горизонтальні ходи діаметром 10–12 см, молоді — 6–8 см. Гніздова камера, як правило, одна, рідше — дві, з підстилкою з сухих трав. Комори розташовані на глибині 1–1,5 м. Площа індивідуальних ділянок у молодих тварин досягає 90 м2, у дорослих — 250 м2. Живиться корінням понад 50 видів рослин. Запасає на зиму близько 23 видів рослин. За добу споживає корму більше за власну масу. Статевозрілим стає за один рік. В січні–березні народжує 2–3 малят. Лактація триває близько 3 тижнів. У травні молодь переходить до самостійного способу життя. Переважно ділянки залишкових цілинних земель, пасовища, сіножаті, узбіччя польових доріг, полезахисні лісосмуги, схили ярів, балок, узлісся, поля сільськогосподарських культур і присадибні ділянки. Вузький ендемік, представник стародавньої високоспецілизованої групи гризунів.
Морфологічні ознаки:За виглядом типовий представник роду сліпаків. Довжина тіла до 240 мм. Від інших видів відрізняється деякими ознаками черепу.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Вид занесений до ІІ видання Червоної книги України (1994), як вид, стан якого близький до загрозливого, до Червоного списку МСОП і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Не охороняється в жодному заповіднику. На цей час очевидно не потребує спеціальних заходів по охороні.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:Не має.
Джерело: Топачевский, 1969; Янголенко, Филипчук, 1990; Філіпчук, 1994. Автори: С.В. Межжерін, Н.С. Філіпчук Фото: О. Тітов