Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

баранець великий (дупель)
gallinago media (latham, 1787)


Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Charadriiformes), родина — Бекасові (Scolopacidae). Монотипний вид; один з 2-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Ареал виду та його поширення в Україні:Євразія від Скандинавії і Данії до долини Єнісею на сх. Зимує в Африці на пд. від Сахари. В Україні за останні 100 років ареал відсунувся далеко на пн. Вид перестав гніздитися в Харківській, Полтавській, Львівській, Тернопільській та Вінницькій обл. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Полісся в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип’ять. Достовірно гніздиться в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та Черкаській обл.
Чисельність і причини її зміни:Загальна чисельність в Україні становить 500–700 пар. Найбільша щільність 4–6 гнізд на км2. зафіксована у заплаві середньої течії Десни у Сумській обл. На окремих токах кількість самців тут доходить до 25– 30 ос.
Причини зміни чисельності: деградація місць мешкання, осушувальна меліорація, створення водосховищ, браконьєрство, надмірне сінокосіння та випасання худоби.
Особливості біології та наукове значення: . Гніздовий перелітний птах. Прилітає з початку квітня до початку травня. Оселяється на вологих заболочених заплавних луках та на верхових болотах. Перед початком гніздування відбувається групове або одиничне токування самців. Відкладання яєць з початку травня до початку червня в залежності від строків весняної повені. У повній кладці 4 яйця. Насиджування триває 22–27 днів. Осіння міграція з початку серпня до середини жовтня. Зимує переважно у сх. і пд.-сх. Африці, а також в Палестині та Месопотамії. Живиться наземними комахами, личинками комах, що живуть у ґрунті, дощовими черв’яками.
Морфологічні ознаки:Маса тіла — 180–250 г, довжина тіла — 27– 29 см, розмах крил — 42–46 см. Кулик середніх розмірів, дещо більший за бекаса. Загальне забарвлення строкате з чорно-бурими і вохристими повздовжніми рисками. Від бекаса відрізняється наявністю білих пер по краям хвоста, які добре видно у польоті. Та-кож має характерний прямий низький політ без «зигзагів» і голосового супроводження. Весною на токах можна почути своєрідні сухі клацаючи звуки, які самці видають швидко лускаючи дзьобом.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Занесено до Червоної книги МСОП (2000), Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, AEWA. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ лісової зони (Рівненському ПЗ, Деснянсько-Старогутському НПП, РЛП «Межріченський» тощо).
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення:До останнього часу був популярним об’єктом спортивного полювання з лягавими собаками.
Джерело: Кістяківський, 1957; Лебідь, Книш, Хоменко, 1992; Hagemaijer, Blair, 1997; Гаврись, 2000, 2003, 2004. Автор: Г.Г. Гаврись Малюнок: І.І. Землянських