Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

огар
tadorna ferruginea (pallas, 1764)


Таксономічна належність:Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Пд. Євро па, Пн. Африка та Центральна Азія. В Україні гніздиться на пн. узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Си ваш, Керченський п-ів) та в сх. частині Луганської обл. У XVII–XIX ст. гніздився у степовій та лісостеповій смугах, в ін. місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у Зх. Україні, середній частині бас. Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках БЗ «Асканії-Нови» (700–1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.
Чисельність і причини її зміни:Ймовірно, чисельність не переви щує 340–360 пар; найбільше на сх. Криму (понад 80 пар) та на сх. Луганської обл. (біля 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у БЗ «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) стано вить 120–200 пар. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.
Причини зміни чисельності: погіршення умов гніздування, поси лення фактора непокою; вини щування птахів людиною.
Особливості біології та наукове значення: : Перелітний птах. У місцях гніздування з’являється у другій пол. бе резня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утво рюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах лисиць, на скелях та кручах (часто на значній висоті), у поки нутих будівлях. У кладці 8–12 яєць (квітень); у місцях, де огар гніздиться колоніями, знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25–30 діб); молоді птахи ста ють на крила у другій половині липня — на початку серпня. Відлітає на зи мівлю в кінці жовтня — на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та осок, зерно) та тваринною (комахи, молюски) їжею.
Морфологічні ознаки:Маса — 9,8–1,5 кг, довжина тіла — 55–62 см, розмах крил — 1047–1120 мм. У самця тулуб рудий, голова білувато-вохриста, на шиї чорний «нашийник», надхвістя, махові та стернові пера чорні, покривні пера плечей біліу самки голова майже біла, «нашийника»нема; молодий птах схожий на самку.режим збереження популяцій та заходиз охорониЗанесено до ЧКУ (1994), Додатків Боннської таБернської конвенцій (статус 2), угоди AEWAОхороняється у БЗ «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду наКерченському п-ві, а в «Асканії-Нові» посилитигетерозиготність напіввільної популяції черезобмін птахів з зоопарків.розмноження та розведення у спеціальностворених умовахУ БЗ «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду вУкраїні. За період 1983–2000 рр. у природувипущено понад 3400 ос. Розроблено технологію штучного розведення.
Господарське та комерційне значення:Використовується як декоративний птах.
Джерело: Гавриленко, 1958; Кириков, 1959; Треус, 1968; Кос- тин, 1983; Зубко, Лысенко, 1991; Derek, Rose, 1996; Зубко, 1998 а, 1998 б; Зубко и др., 1998; Зубко, Ме- зінов, 2001; Мезинов, 2001; Гавриленко, 2002; Гав- риленко та ін., 2003; Гержик, 2003. Автор: В.І.