Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

осетер шип
acipenser nudiventris lovetsky, 1828


Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Осетроподібні (Acipenseriformes), родина — Осетрові (Acipenseridae). Один з 17-ти видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Зниклий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Басейни Чорного, Азовського, Каспійського і Аральського морів. В Україні зустрічався в Чорному морі біля узбережжя Кримського пів-ва (мас. Кара-Даг, Каркінітська затока) та в морських водах поблизу гирлових ділянок Дніпра, Дністра і Дунаю.
Чисельність і причини її зміни:У першій половині ХХ ст. зустрічався поодинці, з 1960-х pр. в уловах не траплявся. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води; надмірний вилов.
Особливості біології та наукове значення: : Прохідна придонна риба, постійно живе у морі, заходить у річки на нерест. В морі тримається переважно на мулистих ґрунтах, в річках — на глибоких ділянках з чистою проточною водою і піщаним або піщаногальковим дном. У морі мешкає поодинці або невеликими групами, в період розмноження утворює помітні скупчення. Самці стають статевозрілими у віці 6–9 років при довжині понад 90 см, самки в 12–14 років при довжині понад 110 см. Нерест з кінця квітня до кінця травня при температурі води 10–15°С, на ділянках річок із швидкою течією і твердим, гальковим або піщаним ґрунтом. Плодючість коливається від 200 тисяч до 1 млн 290 тис. ікринок. Ікра донна, клейка. Після нересту плідники і молодь скочуються в море, частина молоді може затримуватися в річці на кілька місяців чи років. Молодь живиться дрібними ракоподібними, личинками комах, червами та іншими безхребетними дна, дорослі риби споживають крупніших за розмірами мешканців донної фауни і дрібну рибу.
Морфологічні ознаки: Тіло довге, веретеноподібне, досить високе і масивне. Рот у вигляді поперечної щілини, нижня губа посередині суцільна, не перервана. Перша спинна жучка найбільша, між рядами жучок відсутні кісткові платівки. Найбільша довжина понад 2 м, маса — понад 40–70 кг (частіше траплялися особини масою 8–10 кг), тривалість життя понад 30 років. Верхня третина тіла темносіра, іноді майже чорна, з темно-блакитним чи бурим вилиском, боки світло-сірі, черево молочно- чи брудно-біле.режим збереження популяцій та заходи з охорони Для відтворення виду потрібні нормалізація екологічного стану водойм, створення умов для природного нересту та реакліматизація. Занесений до ЧКУ (1994), МСОП та до Європейського червоного списку.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Можливе. Біотехніка розведення осетрових випробувана на рр. Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.
Господарське та комерційне значення: Цінний об’єт промислу, значення якого через зниканення в наших водах втрачено.
Джерело: Берг, 1948; Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Мовчан, 1988; The freshwater...,1989. Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: А.В. Білоусова, А.І. Щетинин