Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

морський коник довгорилий
hippocampus guttulatus cuvier, 1829


Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Колючкоподібні (Gasterosteiformes), родина — Морські голки (Syngnathidae). Один з 36-ти видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Раніше виділявся підвид H. hippocampus microstephanus Slastenenko, 1937.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Прибережні води Сх. Атлантики від Північного моря до Мадейри і Канарських о-ів, Середземне, Егейське, Адріатичне, Чорне, Азовське моря. В Україні трапляється в зх. і пд.-зх. частинах Азовського і пн.-зх. частині Чорного морів та в Керченській протоці, частіше біля берегів Криму.
Чисельність і причини її зміни:Невідома. Майже зник в рекреаційних зонах. Опріснення великих прибережних ділянок моря, забруднення води і надмірний вилов (використовується як сувенір і, начебто, для лікування).
Особливості біології та наукове значення: : Морська риба прибережної зони відкритих ділянок моря чи заток, з’єднаних з відкритим морем. Уникає опріснених або солонуватих вод. Зустрічається на глибині 5–15 м і глибше, але обов’язково серед підводної рослинності. Тримається поодинці, під час розмноження утворює скупчення. У літній і зимовий час відкочовує на глибину, а навесні і восени підходить на мілководдя. Статевої зрілості досягає вже в 2 роки, при довжині тіла 7–8 см. Розмноження відбувається з травня до вересня. У самок завдовжки 8,4–13,1 см плодючість складала 125–647 ікринок. Нерест порційний, серед підводної рослинності. Самці виношують у виводкових камерах до 400 нащадків. Живиться безхребетними тваринами заростей рослинності, зрідка споживає мальків риб.
Морфологічні ознаки: Тіло високе, стиснуте з боків. Голова зігнута в бік черева майже під прямим кутом, задня частина хвостового відділу довга, закруглена у бік черева і використовується для прикріплення до підводних предметів. Найбільша довжина тіла 13,5 см, маса — 8 г. Загальний фон забарвлення від сіруватого, світло-коричневого до червоно- або чорно-бурого. Спина і верхня частина голови зазвичай темніші, ніж боки, черево світле, білувате, сірувате або пальове. На голові і тулубі є тоненькі хвилясті голубуваті лінії, а також блакитні крапки, які, зливаючись між собою, утворюють поперечні світлі смужки.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Заборона вилову, виявлення можливих місць перебування і встановлення в них заповідного режиму. Занесений до ЧКУ (1994), списків Бернської конвенції, CITES і МСОП.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Промислового значення не має. Об’єкт сувенірного вилову.
Джерело: Виноградов, 1960; Световидов, 1964; Салехова и др., 1987; Мовчан, 1988, 2000 б; Пинчук, Ткаченко, 1996; Болтачев, 1999, 2003; Хуторной, 2001; Каталог коллек- ций, 2003; Заморов, 2005 (особисте повідомлення). Автор: Ю.В. Мовчан Малюнок: Н.В. Кащенко