Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

доліхомітус головастий
dolichomitus cephalotes (holmgren, 1859)


Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Їздцііхневмоніди (Ichneumonidae).
Природоохоронний статус: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в Україні: Один з 70 видів роду, поширеного в Голарктиці, Неотропічній та Орієнтальній зоогеографічних областях, переважна кількість видів — в Голарктиці. Один з 12 видів в фауні України. Полісся, Карпати.
Чисельність і причини її зміни:Невідома.
Причини зміни чисельності: звисихання деревини, заморозки, грибні захворювання, загибель личинок-хазяїв, знищення хворих та всихаючи дерев під час санітарних вирубок лісу.
Особливості біології та наукове значення: : На стадії личинки — зовнішній паразит личинок різних ксилофагів, у тому числі вусачів чорного ялинового великого (Monochamus urussovi Fisch.) і чорного ялинового західного (M. sartor F.). Зустрічаються у мішаних та хвойних лісах на ялині, рідше на сосні, що пошкоджені вусачами. Самка довгим яйцекладом, піхви якого в 4–6 разів перевищують довжину тіла, пробуравлює шар деревини і відкладає яйце на тіло личинки хазяїна. Докладно особливості біології не вивчались.
Морфологічні ознаки: Досить великий за розміром їздець, тіло завдовжки до 25 мм. Яйцеклад самок завдовжки до 150 мм, в 5–6 разів перевищує довжину тіла. Голова дуже розширена за очима. Переднє крило з дзеркальцем. Черевце порівняно коротке, довжина 2 тергіта дорівнює його ширині. Пунктир черевця невиразний. Тіло чорне. Ноги червоні. Задні гомілки та лапки бурі.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Не розроблялись. Треба докладніше вивчити особливості біології виду; у місцях його існування доцільно створювати ентомологічні заказники.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Корисний ентомофаг. Комерційного значення не має.
Джерело: Мейер, 1934; Constantineanu et Pisica, 1977; Каспа- рян, 1981; Yu, Horstmann, 1997. Автор: В.Г. Толканіц Фото: В.Г. Радченко