Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

трахуза опушена
trachusa (archianthidium) pubescens (morawitz, 1872)


Таксономічна належність::Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчас-токрилі (Hymenoptera), родина — Бджоли-мегахіліди (Megachilidae). Один із 5 видів па-леарктичного підроду Archianthidium роду Trachusa (у світовій фауні налічує 56 видів). Єдиний вид підроду та один із 3 видів роду [також Trachusa byssina (Panzer, 1798) та T. interrupta (Fabricius, 1781)] у фауні України.
Природоохоронний статус: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні: Середземноморський вид. Ареал включає Пд. Європу, Угорщину, Туреччину, Кавказ, Ізраїль, Іран, Пн. Африку (Алжир). В Україні відомий лише із Криму, де був поширений в Передгір’ях і на пд. березі, зараз мешкає тільки на пд. березі.
Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, зустрічається локально. По-ширення й чисельність виду сильно ско-ротилися за останні кілька десятків років, у ряді пунктів колишніх зборів він зовсім зник, зберігся в окремих місцеперебуваннях у сх. частині пд. берега Криму. Причини зникнен-ня в місцях мешкання: руйнування біотопів внаслідок їх господарського освоєння та ін-тенсивної рекреації.
Особливості біології та наукове значення: : Зустрічається в ксерофільних рідколіссях та на степових схилах гір. Має одне покоління на рік, літ імаго триває із травня до липня. Самки збирають пилок та нектар із квітів Lamiaceae, Asteraceae, Fabaceae; в Криму пе-реважно з Phlomis taurica Hartwiss ex Bunge. Гніздування не відоме. Інші досліджені пред-ставники роду, зокрема Trachusa byssina (Panz.), викопують нірки в ґрунті, де влашто-вують комірки зі стрічкоподібних відрізків листків, скріплених рослинною смолою. Ко-мірки формуються у невеликий лінійний ряд (по 1–4 комірки).
Морфологічні ознаки:Один із найбільших за розмірами представ-ників триби Anthidiini фауни України — до-вжина тіла досягає 18 мм. Тіло чорне з ба-гатим жовтим малюнком. Кліпеус повністю жовтий, вдвічі ширший за довжину. Гомілки та членики усіх ніг мають жовте або жовто-червоне забарвлення, за винятком останніх члеників, що несуть пазурчики. Боки мезо-соми та нижня частина проподеуму звер-ху опушені відстовбурченими сіро-білими волосками, жовтозабарвлені боки тергумів вкриті відносно рідкими короткими приля-гаючими біло-сірими волосками. 7 тергум самця у вигляді триноги.
Режим збереження популяції та заходи з охорони: Частина популяції мешкає на території Кара-дазького ПЗ. Необхідне приєднання до цьо-го заповідника основного місця перебуван-ня виду — урочища Лисяча Бухта.
Господарське та комерційне значення: Вид не використовується, але може бути корисним запилювачем культурних видів шавлій.
Джерело: Malyshev, 1936; Warncke, 1980; Иванов, 2002; Ornosa, Ortiz-Sánchez, Torres, 2008. Автори: В.Г. Радченко, С.П. Іванов, М.О. Філатов, О.В. Фатерига Фото: В.Г. Радченко