Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

мегахіла (бджола листоріз) жіро
megachile (xanthosarus) giraudi gerstaecker, 1869


Таксономічна належність:Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Бджолимегахіліди (Megachilidae). Один із 39 видів голарктичного підроду Xanthosarus всесвітньо поширеного роду Megachile (близько 1500 видів). Один із 7 видів підроду в фауні України.
Природоохоронний статус: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні: Середземноморський вид. Ареал охоплює Пд., Сх. та Центральну Європу, Туреччину. В Україні вид знайдено у Донецькій та Тернопільській обл., а також в Криму.
Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид. Останнім часом спостерігається зменшення як чисельності виду, так і площі його поширення внаслідок оранки або деградації цілинних степових ділянок під впливом надмірного випасу худоби.
Особливості біології та наукове значення: : Мешкає на ділянках петрофітного степу, на скельних виходах серед рідколісь. Має одне покоління на рік, літ імаго триває з червня до кінця липня. Збирає пилок та нектар із рослин родини Fabaceae (Onobrychis, Hedysarum, Hippocrepis). Самки будують гнізда в порожнинах на поверхні крейдяних гір або між каменів, є вказівка про його поселення у землі. Гніздо складається з одного або декількох рядів комірок, які зроблені з пелюсток квітів (наприклад, Linum), а кришку гнізда будує із зіскоблених волокон стебла рослин (зокрема, Jurinea brachycephala Klok.), формуючи повстеподібний матеріал.
Морфологічні ознаки:Самка: довжина тіла 10–12 мм. Тіло чорне крила світло-коричневі. Три зуби в апікальній частині щелеп відокремлені від четвертого зуба широким інтервалом. Забарвлення опушення обличчя та тіла зверху варіює від світло-рудого до білого. Черевна скопа біла на 1–2 (іноді й на 3–4) стернумах, а на інших — чорна. Самець: довжина тіла 10– 11 мм. Тіло чорне. Лапки передніх ніг дуже розширені, жовтувато-білого кольору. Тазики передніх ніг із великим шипом. Обличчя й груди зверху вкрити довгими густими світлорудими волосками. 1–4 тергуми вкриті відстовбурченими волосками, на 2–4 — із прилягаючими перев’язками на вершинному краї. 5–6 тергуми повністю вкриті чорними волосками, на 6 з домішкою рудих. 7 тергум самця із зубцями різної форми і довжини. Кокси середніх ніг без зубців.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: : Мешкає в Опукському та Українському степовому ПЗ, а також у РЛП «Клебан-Бик» (Донецька обл.). Необхідно створити нові степові заповідники в місцях мешкання виду, насамперед — створити Тарханкутський заповідник.
Господарське та комерційне значення: Запилювач степових бобових рослин.
Джерело: Носкевич, 1946; Радченко, 1987; Ромасенко, 1990; Фи- латов, 2006. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко