Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

мелітурга булавовуса
melitturga (melitturga) clavicornis (latreille, 1806)


Таксономічна належність:Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Андреніди (Andrenidae). Один із 8 видів палеарктичного підроду Melitturga палеарктично-палеотропічного роду Melitturga (усього 17 видів). Єдиний представник роду у фауні України.
Природоохоронний статус: Вразливий.
Ареал виду та його поширення в україні: Поширений у Пд. та на пд. Середньої Європи на пн. до Балтики, також зустрічається у Передкавказзі та Закавказзі, Середній та Малій Азії, на пд. Сибіру, в Ірані, на сх. до Монголії та Китаю. В Україні поширений в степовій та лісостеповій зонах. Є лише поодинокі знахідки на Поліссі. Відсутній в гірських районах.
Чисельність і причини її зміни: Рідко зустрічається у степових біотопах, але на окремих ділянках багаторічних бобових культур (особливо на люцерні) може досягати до 200–300 особин на 1 га. Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд під час оранки полів, луків або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.
Особливості біології та наукове значення: : Антофіл, досить тісно пов’язаний з бобовими, особливо з квітками люцерни. Літає з початку червня до початку серпня. Самки будують підземні гнізда поодиноко, переважно на ділянках з розрідженим травостоєм. Комірки еліпсоподібної форми розташовуються на глибіні 20–35 см. Всередині комірки формується пилкова куля, на яку відкладається яйце.
Морфологічні ознаки:Самка: довжина тіла 13–15 мм. Тіло чорне, крила коричнюваті. Наличник жовтий; 2–5 членики лапок всіх ніг світло-червоні; зад-ні гомілки та 1 членик лапок звичайно червонокоричневі. Голова та груди в досить коротких, більш менш густих жовто-коричневих волосках, груди зверху в яскравіших, іржавокоричнюватих. Гомілкова сумка коротка і рідка; 1–2 тергуми в рідких коротких жовтуватих або сірувато-жовтих волосках, 2–4 на боках у коротких густих жовтуватих, 5 тергум на вершині в довгих густих іржаво-жовтих волосках; 6 в іржаво-червоному опушенні. Самець: довжина тіла 13–15 мм. Голова спереду округла, очі дуже великі, вгорі відстань між ними майже втричі вужча від ширини ока. Наличник опуклий, видовжений. Вусики короткі булавоподібні. Колір тіла майже такий, як у самки. Наличник, верх я губа, вершинна частина налобника, рукоятки вусиків спереду та джгутик вусика знизу жовтого кольору. Тіло в досить густому опушенні; голова та груди зверху в коротких, боки грудей та черевце в довгих жовто-червонуватих чи жовто-коричневих, або жовтувато-сірих волосках.
Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в степових ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду та охороняти його кормові рослини.
Господарське та комерційне значення: Важливий запилювач бобових рослин, в тому числі сільськогосподарських, таких як люцерна, конюшина.
Джерело: Rozen, 1965; Осичнюк, 1977; Осычнюк, 1980; Рад- ченко, 1982; чкУ, 1994. Автори: Г.З. Осичнюк, В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко