Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

андрена золотонога
andrena (euandrena) chrysopus pérez, 1903


Таксономічна належність::Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчас-токрилі (Hymenoptera), родина — Андреніди (Andrenidae). Один із 75 видів палеарктично-палеотропічного підроду Euandrena всесвіт-ньо поширеного роду Andrena (близько 1500 видів). Один із 170 видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус: Рідкісний.
Ареал виду та його поширення в україні: Зареєстрований локально а окремих пунктах пд. частини Європи: Словаччина, Чехія, ФРН, Австрія, Македонія, Угорщина, Румунія, Укра-їна, Швейцарія, пд. Франція та пн. Італія, а та-кож відмічений в Туреччині. Зустрічається на степових ділянках. В Україні знайдений в До-нецькій, Херсонській, Черкаській, Тернопіль-ській обл. та в Криму.
Чисельність і причини її зміни: Дуже рідкісний вид, зустрічається лише в міс-цях, де росте спаржа — види роду Asparagus. Зникає внаслідок різкого зменшення чисель-ності спаржі — його основної кормової рос-лини, з якої він збирає пилок; скорочення площ цілинних степових ділянок; випасання, особливо кіз та овець.
Особливості біології та наукове значення: : Має одну генерацію на рік. Літає з кінця квіт-ня до липня. Риє гіллясті гнізда поодиноко у землі, не створюючи агрегацій. Комірки еліпсоїдної форми з кулястим пилковим хлібцем та яйцем розташовуються на глиби-ні 6,5–14,5 см від поверхні ґрунту. Дорослі особини є вузькими оліголектами Asparagus, в тому числі A. pallasii Miscz., який занесено до Червоної книги України. Андрена золотонога — головний запилювач цих рослин у при-родних умовах, тому має виняткове значен-ня у їх збереженні.
Морфологічні ознаки: (За Осичнюк, 1977). Самка: довжина тіла 8-9 мм. Голова та груди чорні, крила жовтуваті. Джгу-тики вусиків знизу червонуваті або коричню-ваті. В забарвленні черевця часто переважає червоний колір. Звичайно 1–3 тергуми черво-ні з жовтими вузькими вершинними краями, 4–5 тергуми завжди чорні. Лапки всіх ніг та го-мілки задніх, іноді й середніх, червоно-жовті. Тім’я та груди зверху в досить довгих іржаво- чи коричнювато-жовтих або жовтих волосках, на боках і знизу голова та груди в білуватих або жовтувато-білих волосках. Проподеаль-ний кошик та вертлюжний пучок рідкі та довгі, з білуватих волосків; гомілкова сумка густа, довга, золотисто-жовта. 1 тергум у досить до-вгих жовтуватих або білуватих волосках. 2-4 тергуми з широкими густими суцільними білу-ватими вершинними перев’язками. Анальна торочка коричнева або жовтувато-коричнева. Самець за скульптурою, кольором тіла та опу-шенням дуже подібний до самки. Наличник більш опуклий, з такою ж скульптурою, як у самки. Вусики короткі, ледве досягають вер-шини щитка середньоспинки. Опушення тіла, особливо голови та грудей, дещо довше, куд-латіше, ніж у самки. Довжина тіла 7–8 мм.
Режим збереження популяції та заходи з охорони: Охороняється в Українському степовому за-повіднику. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду.
Господарське та комерційне значення: Має значення як головний запилювач видів спаржі. У комерційних цілях не використову-ється.
Джерело: Осичнюк, 1977; Радченко, 1980; Gusenleitner, Schwarz, 2002. Автор: В.Г. Радченко Фото: В.Г. Радченко