Все Красные Книги > Червона книга України. Тварини

шовкопряд кульбабовий
lemonia taraxaci ([denis & schifermüller], 1775)


Таксономічна належність:Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Шовкопрядилемоніїди (Lemoniidae). Один з 10 видів палеарктичного роду; один з 3 видів роду у фауні України.
Природоохоронний статус виду: Вразливий.
Ареал виду та його поширення в Україні: Центральна, частково Сх. та Пд. Європа, пд. частина Зх. Сибіру та пн. Казахстан. В Україні зустрічається спорадично у зоні мішаних лісів та у Лісостепу. Локальний.
Чисельність і причини її зміни:Незначна (поодинокі особини), у деяких місцевостях (околиці Харкова) у сприятливі роки локально нерідкий.
Причини зменшення чисельності: : не з’ясовані. Можливо, деградація природної лугової рослинності, випалювання трав, надмірний випас худоби, хімічні обробки місцевості тощо.
Особливості біології та наукове значення: : Зустрічається на узліссях та галявинах широколистяних та мішаних лісів, на схилах ярів та балок, на луках та у рідколіссях, іноді у садах та парках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається у серпні–жовтні. Метелики активні удень за сонячної погоди, іноді увечері та вночі. Самки відкладають яйця купками біля кормових рослин. Гусінь живиться листям кульбаби та нечуйвітра, розвивається у травні–червні. Заляльковується у верхньому шарі ґрунту в овальних комірках.
Морфологічні ознаки: Розмах крил — 35–55 мм. Статевий диморфізм невиразний. Забарвлення крил одноманітне вохристо-жовте, у самок — світложовте. На передньому крилі є невелика чорна пляма. Тіло дуже пухнасте. Режим збереження популяцій та заходи з охорони:Не розроблені. Доцільний пошук популяцій виду та створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з регламентацією викошування трав, випасу худоби та повною забороною випалювання трав.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Відомостей немає.
Господарське та комерційне значення: Відомостей немає.
Джерело: Romaniszyn, Schille, 1929; Шелюжко, 1941; Freina, Witt, 1987; Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Стадниченко та ін., 2003; Геряк, Канарський, 2006; Канарський, 2006; Leraut, 2006; Macek et al., 2007. Особисті повідомлення Шешурак. Автор: І.Г. Плющ Фот